Біографія Мерона Михайловича Кордуби

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук
Мирон Кордуба

Мирон Михайлович Кордуба народився 2 березня 1876 року в селі Острів Тернопільського району в родині греко-католицького священика.

Після закінчення сільської початкової школи у 1885—1891 роках вчився у Тернопільській гімназії. Середню освіту здобув у Львівській академічній гімназії, після закінчення якої був прийнятий на факультет філософії Львівського університету.

В 1895—1896 рр. навчався у Відні, що тоді був відомим центром вивчення світової історії, тут він пише дисертацію на тему «Історія і відносини в Галицькому князівстві XIII ст.».

18 квітня 1898 р. М. Кордуба одержав у Віденському університеті звання доктора філософії. Його було обрано президентом відомого академічного товариства «Січ», яке відіграло важливу роль в розвитку історії Західної України. В цей час він працює у Віденській університетській бібліотеці, здійснює багато досліджень у віденському архіві. В кінці 1900 р. М. Кордуба покидає Відень, поселяється в Чернівцях, де працює в гімназії, викладає світову історію та географію. Там він працює до 1913 року.

В 1903 р. М.Кордубу вибрали повноправним членом Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у Львові.

Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 р. М. Кордуба був консулом Західно-Українського посольства у Відні, і одним з провідних редакторів «Республіки» — офіційного урядового органу ЗУНР.

У 1920 р. він повернувся до Львова, працював викладачем історії академічної гімназії, а також продовжував активну діяльність в НТШ.

21 січня 1929 року вченого запросили до Варшавського університету, як професора східноєвропейської історії, там у 1937 році він став професором історії України. Друкувався у варшавському двомісячнику «Sprawy Narodowościowe».

Після повернення з Варшави, у 1940 році, М.Кордуба працював у Львові, в університеті, професором історичного факультету.

2 травня 1947 року М.Кордуба помер. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.


Село Острів