Всесвітня павутина

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук
49ba865aeed6b.jpg

Всесвітня павутина (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: веб або тенета — найбільше багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: мільйони пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах розміщених на всій земній кулі. Вважається найпопулярнішою і найцікавішою службою-мережею в Інтернет, яка дозволяє одержувати доступ до інформації незалежно від місця її розташування.

Основні особливості та історія

В наш час, найбільш бурхливо прогресуюча компонента мережі Інтернет. Користувачі автоматично переходять від однієї бази даних (сайту) до іншої за допомогою гіперпосилань. Кількість серверів WWW постійно зростає, а швидкість росту WWW навіть більша ніж у самої мережі Internet. WWW – найрозвиненіша технологія Internet, вона вже стала масовою. Перспективи розвитку – необмежені. WWW – інформаційна система, якій не можна дати конкретного визначення. Наведемо лише деякі з епітетів, якими вона може бути позначена: гіпертекстова, гіпермедійна, розподілена, інтегруюча, глобальна. Нижче буде показано, що слід розуміти від кожною з цих властивостей у контексті WWW.Всесвітня павутина World Wide web Кінець ХХ століття ознаменований усе більш широким застосуванням комп'ютерів і інформаційних технологій у самих різних сферах життя. Комп'ютери дозволяють значно підвищити ефективність роботи в різних видах діяльності і відкривають людині нові обрії пізнання. Робота професіонала немислима без персонального комп’ютера, останній значною мірою полегшує роботу, здійснюючи досить складні обчислення які вручну потребують значної затрати часу і зусиль. Спеціальні програми допомагають фахівцям практично у всіх сферах збільшити продуктивність роботи. А сучасний комп’ютер з підключенням до всесвітньої мережі забезпечує доступ практично до всіх інформаційних надбань людства. Мало того доступ до останніх постійно розширюється за рахунок розширення всесвітньої мережі, яке відбувається внаслідок здешевлення комп’ютерної техніки та підключення нових закладів, архівів, бібліотек. Internet – всесвітня комп’ютерна мережа, яка на сьогодні об’єднує мільйони комп’ютерів по всій земній кулі, котрі таким чином мають змогу обмінюватися різного роду інформацією. Мережа Internet дозволяє взаємодіяти різним локальним мережа між собою за допомогою певних стандартів та домовленостей, які були прийняті при створенні глобальної сітки. „Всесвітня павутина” (World Wіde Web чи скорочено WWW) - назва самого розповсюдженого на сьогоднішній день додатка Інтернет, побудованого на використанні гіпертексту. Гіпертекстової документ у комп'ютерному виконанні - це файл (текст, графічне зображення і будь-який інший фрагмент інформації), що має у своїй структурі посилання на інші файли (документи). Так, наприклад, якщо в якій-небудь електронній роботі згадуються установи, події і будь-які інші явища, про які вже є інформація в мережах, автор може зробити на них гіперпосилання (слова в тексті при цьому замальовуються іншим кольором). Читач, певного матеріалу при бажанні може клацнути кнопкою миші на посиланні, що зацікавило, і в лічені секунди перенестися до цих даних, незалежно від того чи знаходяться вони на сервері в сусідній чи кімнаті на комп'ютері іншого континенту. Сама ця технологія відома досить давно, але саме в умовах глобальних комп'ютерних мереж її застосування стало найбільш ефективним. Для реалізації можливостей гіпертексту на початку 1990 років була розроблена спеціальна мова програмування - HTML, за допомогою якого звичайний текст розмічається особливимчином, після чого документ і стає гіпертекстовим. За рахунок вигод від застосування гіпертексту World Wіde Web створив невідомий раніше інформаційний простір і комфорт для користувачів. Сьогодні практично усі великі і більшість дрібних компаній, університети, урядові заклади, суспільні об'єднання і просто громадяни по усьому світу мають власні web-сторінки, на яких розміщають інформацію про свою діяльність, надають з їх допомогою сотні послуг. WWW має систему адресації. Адреса будь-якого web-сервера починається з абревіатури http, що позначає вид протоколу передачі даних (у даному випадку це HyperText Transmіssіon Protocol - протокол передачі гіпертексту). Найпростіша подорож по Всесвітній павутині починається з введення якої-небудь електронної адреси в рядок Locatіon (місце розташування) і після натискання кнопки Enter система переносить вас у віртуальний світ. Технологічно при цьому браузер встановлює з'єднання з зазначеним в адресі сервером і скачує з нього викликаний фрагмент інформації, що передається користувачу і фізично знаходиться вже на його комп'ютері. При цьому можна не тільки читати, переглядати і прослуховувати вміст документів, але і роздрукувати дані на чи принтері зберігати інформацію на жорсткому диску свого комп'ютера, чи на дискеті. Всесвітня Павутина - це сукупність інформаційних ресурсів, зв'язаних засобами телекомунікацій і заснованих на hypertext , розкиданих по усьому світі. Всесвітня Павутина також позначається як WWW (World Wіde Web), W3 чи просто Web.

Принцип роботи

WWW працює по принципу клієнт-сервер, а точніше, клієнт-сервери: існує велика кількість серверів, які по запиту клієнта надають йому гіпермедійний документ — документ, що складається із частин з різними представленням інформації (текст, звук, графіка, тривимірні об’єкти тощо), в якому кожний елемент може бути посиланням на інший документ чи його частину. Такі посилання в WWW організовані таким чином, що кожний інформаційний ресурс в глобальній мережі однозначно адресується, і документ, який зчитується в даний момент, може посилатися як на інші документи на цьому ж сервері, так і на документи, які (і взагалі ресурси Internet) на інших комп’ютерах Інтернет, причому користувач не помічає цього і працює з усім інформаційним простором Internet як з єдиним цілим. Посилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але й на інші сервіси і інформаційні ресурси Internet Більш того, більшість програм клієнтів WWW (браузер) не просто розуміють такі посилання, а є програмами-клієнтами відповідних сервісів: FTP, Gopher, новин мережі Usenet, електронної пошти і т. і. Таким чином, програмні засоби WWW — універсальні для різних сервісів Internet, а сама інформаційна система WWW грає інтегруючу роль.

Основні вживані терміни Всесвітньої павутини

Наведемо роз’яснення деяких термінів, які використовуються в WWW — звичайний користувач може їх і не знати, але рано чи пізно він зіткнеться з ними і вони не повинні викликати ускладнень. Перший термін — HTML (hyper text markup language, мова розмітки тексту). Це формат гіпермедійних документів, які використовують в WWW для представлення інформації. Цей формат не описує те, як документ повинен виглядати, а його структуру і зв’язки. Зовнішній вигляд документа на екрані користувача визначається навігатором — якщо користувач працює за графічним або текстовим терміналом, у кожному випадку документ на екрані матиме різний вигляд, але його структура залишиться незмінною, оскільки вона задана форматом html. Імена файлів у форматі html, як правило, закінчуються на html (або мають розширення htm у випадку, якщо сервер працює під Windows). Другий термін URL (uniform resource locator, універсальний вказівник на ресурс). Таку назву носять посилання на інформаційні ресурси Internet. Ще один термін – HTTP (hypertext transfer protocol, протокол передачі гіпертексту). Таку назву носить протокол, за яким взаємодіють клієнт та сервер WWW.

Skrin www.JPG
WWW — сервіс прямого доступу, який потребує повноцінного підключення до Internet, і більше того, який часто вимагає швидких ліній зв’язку, у випадку, коли документи, які користувач читає, містять багато графічної або іншої нетекстової інформації. Проте існують так звані мости, які дають змогу отримати інформацію, що міститься в WWW, за допомогою електронної пошти. Така можливість є, проте таких мостів мало, та й користі від них мало, оскільки для того, щоб успішно використовувати можливості WWW, потрібен прямий доступ до Internet. Коли ж його немає, то втрачаються всі ті переваги, які зробили WWW таким популярним. Крім того деякі можливості, які доступні при звичайній роботі, просто недоступні через електронну пошту. Це, в основному, стосується елементів інтерактивності в WWW. Наприклад, у мові html підтримуються форми. Користувач вводить в них деяку інформацію, яка потім передається на сервер. Таким чином заповнюються анкети, реєстраційні карти, проводяться соціальні опитування.

Проблеми та майбутній розвиток

Практично будь-яка інформація, яка подається для публічного доступу може бути відображена засобами WWW. Якщо ж щось не може бути відображене в WWW, то це зумовлене лише деякими обмеженнями та недоліками WWW. По-перше, з’єднання між клієнтом і сервером одноразове: клієнт посилає запит, сервер видає документ, і зв’язок переривається. Це означає, що сервер не має механізму сповіщення клієнта про зміну або надходження нових даних. Ця проблема сьогодні вирішується декількома способами: розробляється нова версія протоколу http, яка дасть змогу підтримувати тривале з’єднання, передачу даних у декілька потоків, розподіл каналів передачі даних та управління ними. Якщо вона буде реалізована і буде підтримуватися стандартним програмним забезпеченням WWW, то це зніме вищезгадані недоліки. Інший шлях – використання навігаторів, які зможуть локально виконувати програми на інтерпретованих мовах, як, наприклад, проект Java компанії Sun Microsystems. Інший варіант розв'язку цієї проблеми — використання технологія AJAX, на основі XML, яке дає змогу доотримувати данні з серверу тоді, коли сторінка WWW вже завантажена з сервера. Наступна проблема WWW — бідність опису мови html для вирішення багатьох задач. Наприклад, html не передбачає виведення математичних символів, тексту, який зменшений у порівнянні і з стандартним розміром. Ця проблема вирішується тим же чином, що і попередня – розробкою нових версій мови html та нових типів навігаторів, які можна розширювати довільним чином, але ця проблема, як і багато інших, може бути вирішена за допомогою специфічних спосібів. Для виведення математичних формул потрібно використовувати малюнки. Такі зусилля утруднені децентралізацією WWW — наприклад, сьогодні стандартом стають не ті розширення мови html, які кращі, а ті, які привносяться найпопулярнішими навігаторами. Децентралізованість несе і велику кількість інших проблем: відсутність загального каталогу серверів та засобів тотального пошуку в них. Проте і ця проблема вирішується, причому набагато успішніше чим попередні — на нинішньому етапі вже існують і каталоги, і пошукові системи, які, якщо і не є глобальними, то хоча б охоплюють доволі велику частину доменів WWW.

Веб 2.0

Розвиток WWW останнім часом в значній мірі здійснюється шляхом активного впровадження ряду принципів та технологій, які отримали спільну назву Веб 2.0. Сам термін Веб 2.0 вперше з’явився в 2004 році та покликаний ілюструвати якісні зміни в WWW на 2-му десятилітті його існування. По своїй суті Веб 2.0 не є запереченням існуючих веб-технологій, а є, швидше, їхнім логічним розвитком. Іншим важливим аспектом Веб 2.0 є зміна пріоритетів та акцентів у використанні технологій та задоволенні потреб користувачів. Зазначимо, що не всі складові комплексу Веб 2.0 є новими. Багато з них (особливо, базові принципи Веб 2.0) були сформовані на початку існування WWW, проте довгий час не впроваджувалися в силу різних причин. Розглянемо детальніше основні відмінності комплексу технологій Веб 2.0 від Веб. Головною особливістю Веб 2.0 є стрімкий ріст активності користувачів, який зокрема проявляється в:

  • участі в Інтернет-спільнотах (зокрема, в форумах);
  • розміщенні коментарів на сайтах;
  • ведення персональних журналів (блогів);
  • розміщення посилань у WWW.
Іншою важливою особливістю Веб 2.0 є активний обмін даними, зокрема:
  • експорт новин між сайтами;
  • активна агрегація інформації зі сайтів.
З точки зору реалізації сайтів Веб 2.0 відзначається зростанням вимог до простоти та зручності сайтів для звичайних користувачів та з врахуванням стрімкого падіння кваліфікації користувачів у близькому майбутньому, а також на передній план виноситься дотримання ряду стандартів та узгоджень. Це зокрема:
  • стандарти візуального оформлення та функціональності сайтів;
  • типові вимоги пошукових систем;
  • стандарти XML та відкритого інформаційного обміну.
З другого боку, у Веб 2.0 понизилися:
  • вимоги до "яскравості" та "креативності" дизайну та наповнення;
  • потреби в комплексних Веб-сайтах (порталах);
  • значення оффлайн-реклами;
  • бізнес-інтерес до великих проектів.
Таким чином, Веб 2.0 зафіксував перехід WWW від одиничних дорогих комплексних рішень до сильно типізованих, дешевих, легких у використанні сайтів з можливістю ефективного обміну інформацією. Основними причинами такого переходу стали:
  • критична недостача якісного інформаційного наповнення;
  • потреба активного самовираження користувача в WWW;
  • розвиток технологій пошуку та агрегації інформації в WWW.
Перехід до комплексу технологій Веб 2.0 має ряд значних наслідків для глобального інформаційного середовища WWW. Зокрема:
  • успішність проекту визначається рівнем активного спілкування користувачів проекту та рівнем якості інформаційного наповнення;
  • сайти можуть досягати високої успішності та рентабельності без великих капіталовкладень, за рахунок вдалого позиціонування в WWW;
  • окремі користувачі WWW можуть досягати значних успіхів в реалізації своїх ділових та творчих планів в WWW без наявності власних сайтів;
  • поняття персонального сайту поступається поняттям "блог", "авторська рубрика";
  • з'являються принципово нові ролі активного користувача WWW (модератор форуму, авторитетний учасник форуму, блогер).

Приклади Веб 2.0

Наведемо декілька прикладів сайтів, що ілюструють технології Веб 2.0 і, фактично, змінили середовище WWW. Це зокрема:

  • LiveJournal.com — глобальна спільнота блогерів;
  • eBay.com — Інтернет-аукціон зі саморегульовною спільнотою;
  • WikiPedia.org — Найбільша в світі енциклопедія;
  • ODP (dmoz.org) — найбільший каталог сайтів.
Крім цих проектів, існує значна кількість аналогічних та подібних проектів (а також принципово нових проектів), які формують сучасне глобальне середовище і базуються на активності своїх користувачів. Таким чином, чином, сайти, наповнення та популярність яких формується в першу чергу не зусиллями та ресурсами власників сайтів, а спільноти користувачів, зацікавлених в у розвитку сайту, складають новий клас глобальних сервісів, які визначають правила глобального середовища WWW.

Джерела