Електронний Університет

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

ВІДКРИТА ОСВІТА

Нині дуже важливо, щоб освіта охопила все людство. Вона виокремлює і розвиває в інформаційних технологіях відносно самостійний освітянський напрям. Дедалі більше утверджуються самостійні освітянські технології. Вони, своєю чергою, породжують дистанційне навчання, яке здійснюється вже через «Е» — електронне та «М» — мобільне навчання, та навчальні заклади, які зробили б освіту соціально доступнішою, а отже — масовішою. Однак створення електронних та мобільних університетів, коледжів та шкіл потребує значних інвестицій. Тож навчальні заклади та організації однієї або кількох країн кооперуються задля інвестування необхідних коштів у створення навчальних закладів нового типу. Створення нових навчально-практичних посібників виходить за межі навчальних закладів та стає самостійною ланкою у європейській та світовій індустрії. Таким чином освіта приходить у кожен дім, незалежно від відстані. Відповідно зменшується і вартість навчання. Так утверджуються і принципи відкритої освіти «свобода у часі» та «свобода у просторі». Однак ці принципи потребують, щоб усякий електронний університет спирався не тільки на електронну та мобільну техніку, а й поєднував їх з участю викладачів-консультантів, які були б свого роду навігаторами в оволодіванні знаннями. Так освіта набуває нових якостей — від суто електронної трансформується у blendid learning, тобто електронну, але супроводжувану навігатором — досвідченим викладачем-консультантом. Тим часом студенти не почуваються ізольованими, вони мають мож-ливість спілкуватися зі своїми колегами та викладачами у певні дні та години. Це означає, що інформаційно-освітні технології дають можливість поєднувати індивідуальне навчання з трудовим, долати простір і час (зокрема й часові пояси).

За допомогою електронного навчання з участю викладача-консультан-та зникають відмінності між денною, заочною і дистанційною формами навчання.

Студенту нічого не заважає у процесі підготовки до іспитів отримувати наукову інформацію з інтернету, виконувати вправи, курсові роботи та інші навчальні обов’язки за допомогою комп’ютера.

Одночасно з цим відстань потребує від нових електронних та мобільних навчальних закладів мати не лише викладачів, а й опорні точки, де надають організаційно-технічні послуги для забезпечення спілкування, зв’язку студентів різних країн з їхніми викладачами, для консультацій і, можливо, навіть для складання іспитів по інтернету. Цими опорними пунктами можуть бути установи, інститути, спеціалізовані фірми, що надають організаційно-технічні послуги в навчальній діяльності та здійснюють делеговані їм права та обов’язки. Але зареєстровані не по освітянським, а по різним законодавствам відповідно до специфіки окремих країн.

Опорні пункти забезпечують зв’язок між студентами та викладачами через консультації, перевірку знань та вмінь за допомогою тестів з усіх дисциплін, проводять маркетингові дослідження та рекламні кампанії на ринку освіти.

Технологія науково-освітнього процесу полягає в індивідуальному прийомі. Кожен кандидат має витримати вступні іспити. Після них з кожним проводиться співбесіда, мета якої — оцінювання розумових здібностей, вміння використовувати знання та вміння на необхідному рівні. Потрібно також реєструвати ступінь знань абітурієнта з російської мови, якість загальної культури, зокрема й комп’ютерної грамотності, а також готовність до самонавчання як основи дистанційного методу навчання.

На державному іспиті та захисті дипломного проекту бере участь болгарський викладач з відповідної дисципліни, який має дорадчий голос.

Наприкінці навчання представник університетського керівництва вручає випускникам дипломи українського державного зразка, що відкривають двері не лише болгарських, а й європейських фірм та світових корпорацій.

ЕЛЕКТРОННИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Електронні університети в Мережі поки що популярні тільки у великих компаній Тільки 17% роботодавців застосовують технології онлайн-навчання персоналу. При цьому лише 11%, що користуються Інтернетом, можуть похвалитися досвідом одержання знань у такий спосіб. Такі результати опитування, проведеного дослідницьким центром SuperJob.ru, серед 300 роботодавців і 1800 працівників.

Серед слухачів «електронних університетів» чоловіків виявилося більше, ніж жінок (13% і 8% відповідно). Як не дивно, люди старшого віку навчаються дистанційно частіше, ніж молодь: цим займаються 15% респондентів віком від 40 до 50 років і 10% - до 23 років. Ніколи не вчилися подібним чином 89% учасників опитування; деякі з них вважають такий спосіб одержання знань несерйозним. Не застосовують подібний спосіб навчання 79% роботодавців. Причини криються або у відсутності необхідного технічного обладнання, або в небажанні керівництва знайомитися з новою методикою.

До технологій «електронного навчання» звертається половина великих компаній (більше 5 тисяч штатних співробітників). Приміром, у нинішньому році нові ігрові дистанційні навчальні програми збирається впроваджувати Ощадбанк, де працює більш чверті мільйона чоловік. Новими технологіями вигідно користуватися також тим компаніям, які часто проводять тренінги - наприклад, через постійне оновлення асортименту.

ЕЛЕКТРОННІ ЧИТАЛЬНІ ЗАЛИ

Biblio51.jpg

В університетах повинні функціонувати електронні читальні зали, обладнанані комп'ютерами, які надають необхідні електронні ресурси студентам. До складу електронних бібліотек входять повнотекстові базові підручники, навчально-методичні комплекси, розроблені викладачами, методичні рекомендації, тексти лекцій, курси лекцій та інші видання редакційно-видавничого відділу університету.

Електронна читальна зала надає можливість студентам працювати з інформацією в електронному вигляді і отримати широкий доступ до інформаційних ресурсів. Електронна читальна зала здійснює всебічне інформаційне обслуговування читачів, зокрема надає їм можливості роботи з електронним каталогом (для пошуку необхідної літератури, доступу до повнотекстових документів); повнотекстовими документами; базами даних на СD-дисках; інформаційними ресурсами мережі Інтернет.

ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА

Електронна бібліотека - це система різноманітних розподілених електронних ресурсів, створених у масштабах університету, яка дозволяє надійно накопичувати, зберігати та ефективно використовувати колекції електронних документів, доступних користувачеві в зручному вигляді через мережі передачі даних.

Електронна бібліотека орієнтована на широке коло користувачів і вирішує такі основні завдання:

  1. наукове, спрямоване на глибоке вивчення теми (предмета) професорсько-викладацьким складом, аспірантами, науково-технічними працівниками;
  2. освітнє, в межах якого йде підтримка як формальної, так і неформальної освіти, шляхом надання не тільки навчального матеріалу, а й необхідної додаткової літератури;
  3. довідкове, спрямоване на задоволення потреб в інформації одноразового характеру з широкого кола питань;
  4. просвітницьке, в рамках якого формуються колекції, спрямовані на розповсюдження знань з історії, краєзнавства, культури, політики України;
  5. фондоутворювальне - електронна бібліотека доповнює традиційний фонд бібліотеки документами, які існують тільки в електронному вигляді;
  6. розвиток сервісів електронної доставки документів, що передбачає оцифровування документів підвищеного попиту електронні аналоги яких мають зберігатися.

Електронна бібліотека забезпечує своїм користувачам:

  1. доступ до різноманітних електронних документів у базі даних ЕБ з одного робочого місця завдяки використанню єдиного інтерфейсу, який включає одноманітно організовані засоби пошуку в різноманітних електронних колекціях;
  2. можливість одноманітно організованого та оперативного пошуку у великих обсягах різнорідної інформації;
  3. реалізацію нових сучасних форм бібліотечного та інформаційного обслуговування.

Електронна бібліотека є універсальною за змістом і містить усі види документів:

- підручники, навчальні посібники та монографії; - методичні посібники; Хронологічні рамки для документів, що поповнюють електронну бібліотеку не встановлюються.

Проекти створення електронних колекцій для включення їх до ЕБ подаються кафедрами, окремими науковцями, викладачами та спеціалістами університету, колективом та адміністрацією бібліотеки і розглядаються на координаційній раді. Відбір повних текстів документів із зовнішніх джерел здійснюється сектором адміністрування ЕБ, створеним при бібліотеці. Для виконання сканування залучаються студенти університету під час проходження практики. Прийом, перевірка, реєстрація та резервне копіювання електронних документів здійснюється відділом автоматизації бібліотеки.

Для кожного документа встановлюється можливість його майбутнього використання в електронному вигляді, що впливає на якісні характеристики сканування і визначає доцільність розпізнавання знаків у тексті.

Можливі такі варіанти:

  1. виведення на екран зображення сторінок та друкування їх відповідно до оригіналу зі збереженням фону, кольору, позначок тощо;
  2. збереження та виведення на екран і друкування документів без вимог до вигляду сторінок оригіналу;
  3. виділення структурних фрагментів електронного документа (копіювання у файл або друкування);
  4. пошук за контекстом (словами, формулами, реченнями тощо) в тексті одного електронного документа;
  5. гіпертекстовий пошук у документі та / або масиві документів.

Під час формування ЕБ ПНУ і передання її в користування прийняті такі правові положення:

- Прикарпатський національний університет є засновником,власником та розповсюджувачем своєї ЕБ та її фрагментів; інше вирішується в рамках договірних відносин з партнерами; - у випадку дії Закону України "Про авторське право та суміжні права" з власником видання укладається договір, який регулює право бібліотеки виставляти документ від свого імені і на умовах університету; - запозичення електронних документів, виготовлених іншими організаціями чи особами, виконується на договірній основі з дотримуванням взаємних інтересів, ліцензійної та правової чистоти електронного документа.

Електронна бібліотека ПНУ формується як єдина база даних.

Каталогізування електронних документів здійснюється відповідно до міжнародних та державних стандартів, які діють у сфері бібліографічного опису документів. Електронні документи, створені іншими організаціями та особами, доступ до яких надається на веб-сайті бібліотеки ПНУ, також підлягають каталогізації відповідно до стандартів. Бібліографічні записи для електронних документів створюються співробітниками відділу каталогізації бібліотеки.

Зв'язок бази даних (БД) з повними текстами документів формується відділом автоматизації бібліотеки. Облік фонду електронних документів здійснюється згідно з нормативними документами щодо обліку бібліотечного фонду. Обов'язкові елементи індивідуального обліку документа фіксуються та обробляються в автоматизованій бібліотечно-інформаційній системі. Основними одиницями облікує:

- назва - умовне позначення одного електронного документа; - файл - кожний окремий файл електронного документа.

Основу архітектури ЕБ ПНУ складає принцип Інтернет/Інтранет технологій. Метаінформація та інтерфейсні модулі зберігаються на спеціалізованому сервері метаданих бібліотеки ПНУ. Пошук інформації відбувається в ЕБ шляхом перегляду та/або пошуку з використанням гіпертекстових посилань. Відповіддю користувачу на запит в ЕБ може бути документ або добірка документів не тільки в текстовому форматі, але й в мультимедійному вигляді. Доступ до баз даних ЕБ для користувачів мережі Інтернет обмежується. Для кожного документа та/або його складових визначаються права доступу. Представлення його в мережі Інтернет може бути заборонено повністю або протягом визначеного проміжку часу. Повний та вільний доступ до документів в режимі читання в ЕБ забезпечується тільки в Інтранеті з робочих місць в залі електронної інформації бібліотеки.

Копіювання електронних документів та їхніх фрагментів виконується з дотримуванням авторських прав.

ЕБ складається з різнорідних за структурою матеріалів, програмне забезпечення (ПЗ) яких включає:

- клієнтську частину; - серверну частину: засоби збирання записів; інструменти передачі записів до кожного ресурсу; програмне забезпечення (ПЗ), яке забезпечує функціонування кожної електронної колекції.

Для представлення повних текстів в ЕБ використовуються формати:

- векторний PDF; - текстовий TXT; RTF; DOC; - гіпертекстовий HTML - графічний JPEG; - формати мультимедіа.

Консультації користувачам електронної бібліотеки надає інформаційно-бібліографічний відділ у залі електронної інформації. Працівники цього відділу також здійснюють моніторинг використання ресурсів ЕБ.

Підсумовуючи, можна відзначити, що електронна бібліотека Прикарпатського національного університету являє собою сучасний інформаційний продукт, який є важливою складовою частиною інформаційно-освітнього простору університету в цілому.

Література

  1. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля знаний. – М.: Ученый центрпри ИЦПКПС, 1994. – 136с.
  2. Законодавство України про інформацію. –К. –1998.
  3. Закон України про інформацію. № 2658-12 від 2.10.1992 р.
  4. Закон України "Про інформаційні агентства" № 74.95 від 28.02.1995 р.
  5. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. –М. –1994.
  6. Арский Ю.М., Гиляревский Р.С., Туров И.С., Черный А.И. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе. –М.: ВИНИТИ. –1996.
  7. Бабушкин М. Web-сервер в действии. –С-Пб.: Питер. –1997.

Посилання:

[http://www.personal-plus.net/174/774.html ]