Електронний банк знань л

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук
Design.jpg

1.Національна програма інформатизації

Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Концепція Національної програми інформатизації включає характеристику сучасного стану інформатизації, стратегічні цілі та основні принципи інформатизації, очікувані наслідки її реалізації. Здійснення процесу інформатизації в період становлення України як незалежної держави в умовах кризового стану економіки і обмеженості ресурсів можливе лише шляхом визначення пріоритетних сфер та напрямів з концентрацією на них фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Головною метою Програми є забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією на основі широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

2.Стан інформатизації в Україні

Загальна ситуація в Україні у галузі інформатизації на сьогодні не може бути визнана задовільною і не тільки через кризові явища в економіці. Рівень інформатизації українського суспільства порівняно з розвинутими країнами Заходу становить лише 2-2,5 відсотка. Загальна криза та технологічне відставання поставили у скрутне становище галузі, які займаються створенням і використанням засобів інформатизації та відповідної елементної бази. Україна із виробника сучасних машин перетворилася на споживача застарілих іноземних моделей засобів обчислювальної техніки (3 ОТ), що спричинило падіння вітчизняного науково-технічного потенціалу і неспроможність виробляти конкурентні зразки ЗОТ і елементної бази. Парк обчислювальних машин за станом на 01.01.97 за даними Міністерства статистики України становив 264 тисячі одиниць порівняно зі 180 тисячами у 1995 році, але майже половина його - застарілі моделі персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕ-ОМ) типу ІВМ РС ХТ 286 та їм подібні, 21 відсоток - 386, 26 відсотків - 486 типів. З 1996 року в загальному парку машин з'являються нові типи ЕОМ. Так, з 32,2 тисячі нових ПЕОМ 50 відсотків становлять 486 та ЗО відсотків - сучасні ПЕОМ типу "Pentium". Має місце технічне відставання телекомунікаційних систем, мереж передачі даних, які відзначаються недостатньою пропускною здатністю, надійністю зв'язку, низькою якістю та незначним обсягом послуг. Переважна більшість установ користується для передачі даних комутованими каналами загального користування. В Україні існує розвинута мережа аналогових ліній передачі, які на сьогоднішній день вичерпали свої технічні можливості. Сучасні системи зв'язку, що базуються на методах передачі цифрової інформації, забезпечують більш якісний та надійний зв'язок. Такі системи дозволяють організувати стандартні канали передачі зі швидкістю 64 Кбіт/сек, а більш потужні - потоки в 2 Мбіт/сек. У 1996 році в Україні була введена в експлуатацію цифрова мережа з інтегрованими послугами (мережа ІSDN). Ведуться роботи по прокладанню волоконно-оптичних ліній зв'язку, які можуть забезпечити передачу даних зі швидкістю 155 Мбіт/сек. Близько 60 відсотків міністерств потребують доступу до міжнародної інформаційної мережі Інтернет з метою одержання оперативної інформації. У той же час лише 27 відсотків міністерств та відомств мають вихід до цієї мережі, до того ж обмежений.

3.Інформатизація бібліотек навчальних закладів

Під впливом процесів глобальної інформатизації, світове співтовариство переходить до гуманітарного розуміння завдань освіти. Відбувається процес створення нової школи, навчання та виховання стають особистісно зорієнтованими, спрямованими на формування та розвиток здібностей учнів до самостійного пошуку, збору, аналізу та використання освітньої інформації Нова школа й новий навчальний процес вимагають нових форм і методів роботи від бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів. Це вимагає інноваційних перетворень у діяльності мережі освітянських бібліотек України, положення про яку було затверджено спільним наказом МОН та АПН України від 30.05.2003 р. № 334/31. Аналіз стану комп'ютеризації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України показав, що в результаті виконання Національної програми інформатизації України, ряду регіональних програм і завдячуючи спонсорській допомозі в загальноосвітніх навчальних закладах України з'явилися сучасні комп'ютерні класи, обладнані виходом в Інтернет. У середньому по Україні комп'ютеризація загальноосвітніх навчальних закладів становить 75 %, а в деяких містах і регіонах сягає 100 %. У той же час комп'ютеризація бібліотек цих закладів у середньому дорівнює 1,75 %. Відсутність у більшості бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України сучасного інформаційно-комунікаційного обладнання й доступу до Інтернет не дає можливості учням набувати сучасних навичок пошуку, збирання, аналізу й використання інформації, які їм потрібні для життєтворчості, у постіндустріальному суспільстві. Учителі не мають можливості ефективно вести пошук потрібних їм інформаційних ресурсів у світовому просторі за допомогою сучасних електронних засобів.

4.Робота вчителя з електронними банками інформації, пошук матеріалів у мережі Internet

Робота з установленими на файлових серверах електронними банками інформації можлива в режимі “off-line”. Значна кількість файлових серверів мережі Internet з банками навчальної, наукової, психолого-педагогічної та іншої інформації дає змогу звертатися до них з відправленими електронною поштою запитами. Файлові сервери є сховищем файлів (програм, програмних комплексів, технічних описів, бібліотек, текстів нормативних актів та ін.). Передаючи на такий сервер команди, записані у тексті електронного листа, користувач може замовити собі наявний на сервері матеріал. Спілкування з таким сервером починається з відсилання на нього команди HELP. Будь-який сервер, отримавши команду, надсилає на зворотну адресу листа з інструкцією щодо подальшої роботи з ним. Усі сервери цього типу однозначно розуміють і команду LIST — прохання надіслати узагальнений перелік матеріалів. Деякі сервери поєднують ці команди, що забезпечує одержання переліку наявних на них матеріалів за першою командою HELP. Серверами з банком інформації, що відповідають на запити, отримані електронною поштою, є INFOMAG, ARIADNA, ATLANT. Науково-педагогічну інформацію містить сервер EMISSIA за адресою edu@emis-sia.spb.suЦя адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script. . Правила роботи разом з переліком розділів його банку можна одержати за командою HELP. Сучасний учитель повинен уміти шукати потрібну інформацію в мережі, що можливо за певного рівня спеціальних знань. Пошук матеріалів у мережі Internet, де за різними оцінками розміщено 200—250 млн. документів (Web-сторінок), здійснюється в режимі “on-line”. Полегшенню пошуку необхідних даних сприяють спеціальні ресурси для пошуку, які збирають і зберігають характеристики документів у своїх базах даних. Найповніша всесвітня база наукових даних з різних напрямів міститься на сервері Інституту наукової інформації СІНА ISI (в Україні офіційний партнер — Інститут проблем реєстрації інформації) (www.isinet.com; www.ipri.kiev.ua). Його база даних побудована з використанням посилань, що дає змогу завантажити всі праці, на які посилається знайдений документ. Відкривши документи, на які посилається вихідний документ, можна одержати безліч праць за конкретною тематикою. Завдяки цьому навчання як процес одержання знань з одного або двох джерел (учитель, книга) перетворюється на процес “добування” знань з використанням пошукових можливостей мережі Internet. Ресурсами для пошуку є мережні каталоги (directories) і пошукові системи (“пошукові машини” — англ. search engines). Мережні каталоги створюють вручну, вони мають ієрархічну структуру — містять різні розділи, підрозділи тощо. Стараннями людини інформація в них упорядкована, завдяки чому необхідний результат досягається швидше, ніж за допомогою пошукових машин. Однак каталоги містять лише кращі з погляду укладачів сторінки.Використання каталогів забезпечує цілеспрямований пошук необхідних даних, перегляд їх змісту. Принцип роботи пошукових систем заснований на автоматичній індексації доступних у мережі Internet сторінок і створенні спеціальних баз даних (індексів), що містять ключові слова і пов'язані з ними адреси сторінок. У цих індексах і здійснюється пошук. Пошукові системи складаються з програм, що збирають інформацію для бази даних, власне бази і програми для пошуку в ній даних. Програмами, які збирають інформацію, є так звані роботи, що переглядають у мережі файли і створюють індекси. В Internet працює значна кількість пошукових систем, кожна з яких має свої особливості (розмір бази даних, частоту відновлення бази та ін.), тому здійснене в різних системах одне і те саме завдання для пошуку може спричинитися до різних результатів. Знаходженню необхідної інформації сприяють так звані позначки-системи, тобто інтерфейси для одночасного пошуку за допомогою кількох пошукових машин, наприклад метасистеми Metacrawler http://www.metacrawler.com/, Metasearch http://metasearch.com/. Пошукові сервери, використовуючи власні бази даних, виконують і контекстний пошук — пошук за вмістом документів. На Web-сторінці є спеціальне поле, в якому задається запит: ключові слова для пошуку або їх комбінація з використанням логічних операторів І (“+”), АБО (“,”), НІ (“-”) та ін. У відповідь на запит видається список документів з посиланнями на відповідну адресу та поясненням і/або короткою анотацією документа. Для входу на сервер досить набрати його адресу в полі адреси (якщо вже були звернення до нього, можна скористатися списком, що розкривається в полі адреси, або записом у Журналі). Учитель може виконати детальний запит до серверу, скориставшись кнопкою “Расширенный поиск” (“Детальный запрос”) титульної сторінки пошукового серверу. Цей запит дає змогу задати кілька умов пошуку інформації, щоб істотно звузити сферу пошуку і збільшити відсоток “влучень”. Умови пошуку можуть бути такими: місце пошуку інформації; максимальна кількість документів, які необхідно знайти; обмеження за часом створення документів; форма виведення; мова документа; режими пошуку; сортування знайденої інформації та ін.