Електронні Курси

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Headbg.jpg

Електронні засоби навчання

Метою будь-якого проекту електронного навчання є забезпечення якісного здобуття знань студентами за допомогою інформаційних технологій. Це ж твердження, на думку ряду науковців Заходу , можна розглядати як загальне визначення поняття «електронне навчання». Для того, щоб встановити який електронний засіб потрібно використовувати для досягнення мети навчання необхідно проаналізувати наявну навчальну ситуацію.


Ключові питання

1. Яка конкретна мета застосування технології (навчання, вправи, екзамени, подання матеріалу, прямий контакт, дискусійний форум)

2. Яка цінність електронного засобу навчання у порівнянні з традиційними (підручниками, роздатковим матеріалом тощо)

3. Яка навчальна ситуація (традиційна, класно-урочна система, при якій можлива синхронна та пряма комунікація з візуальним контактом, дистанційне навчання (в умовах якого студенти мають віртуальні зустрічі з викладачем; візуальний контакт відсутній; асинхронна комунікація) чи самоосвіта (студенти працюють тільки з електронними засобами при повністю відсутньому контакті із викладачем))

4. Хто навчає? При цьому важливими є наявні у педагога навички та мотивація, а також технічні засоби.

5. Хто студенти? Мається на увазі їхня кількість, вік, навички, мотивація та доступні їм технічні засоби. Для того, щоб не помилитися у виборі електронного засобу навчання потрібно брати до уваги усі вище вказані взаємозалежні аспекти. Проте досить часто помилок припускаються на початковому рівні аналізу проблеми.




Електронні засоби навчання реально менш цінні за традиційні

Коли застосовуються новітні засоби навчання й технології часто високі сподівання щодо їхньої цінності поступово перетворюються на розчарування. Можливі випадки, коли тільки через свою доступність електронні засоби навчання використовуватимуться у викладацькій практиці не зважаючи на доцільність та їхню ефективність. Наприклад, у багатьох країнах електронні навчальні курси випускаються на компакт дисках. При цьому, в більшості випадків їхня цінність в якості джерел знань значно знижується, порівняно із книгами.

Ігнорування конкретних умов викладання та навчання

Перед початком роботи для викладача важливо дізнатися про умови навчання. Наприклад, якщо це традиційна форма навчання, котра передбачає взаємодію учителя та учнів на уроці, електронне навчання виступатиме додатком до усталеної класно-урочної системи навчання, а учні використовуватимуть його засоби лише за нагальної потреби. В умовах класно-урочної системи важко запровадити широке використання інформаційних технологій, оскільки малоймовірно, що учителя можна повноцінно замінити будь-яким електронним засобом навчання.

Недооцінювання технічних можливостей, власних зусиль, умінь та навичок, необхідних для створення та користування програмним забезпеченням

Практично кожен, хто працював над проектами пов’язаними із створенням електронного начального курсу, визнає, що недооцінював власні можливості, зусилля та повний обсяг робіт для досягнення мети. Подібний досвід особливо добре відомий програмістам, адже розробку електронного навчального курсу можна розглядати як один із варіантів практичного застосування програмування, оскільки в багатьох випадках потрібні конкретні знання у даній галузі інформатики.

Недооцінювання вмінь та навичок учня (студента) працювати з електронними засобами навчання, а також рівня технічного забезпечення навчального закладу

Якщо усі попередні аспекти були заздалегідь продумані і взяті до уваги, це ще не гарантує забезпечення бажаного результату у використанні електронних засобів навчання. Досить часто недостатній рівень технічних вмінь та навичок студентів користуватися інформаційними технологіями стоїть на заваді досягнення конкретних навчальних цілей. Поряд з цим, подібну ж проблему створює відсутність, чи просто мала кількість технічних засобів, як, наприклад, комп’ютерів. В Західноєвропейській педагогічній науці існують декілька підходів до питання детального вивчення технологій електронного навчання та їх порівняння з метою вибору найефективніших. Ряд науковців розглядають дану проблему лише в загальному, а тому в оцінці технологій керуються наступними критеріями:

Гнучкість (пристосовуваність) - наскільки легко пристосовувати технологію для реалізації різноманітних функцій (викладання, подання нового матеріалу, обговорення, контроль знань, в т.ч. екзамен, спілкування студентів);

Сумісність (сполучність) - сумісність технологій та програмних продуктів з наявною оргтехнікою, а також з операційними системами, встановленими на комп’ютерах;

Кошторис (для вчителів/учнів) - величина затрат на використання технологій.


Список використаних джерел

Джерела Інформації

Додаткова Інформація

Приклад1
Приклад2
Приклад3
Приклад4