Місто Теребовля
Теребовля
Історія
- Русько-литовський період
Територія Теребовлі була заселена вже за неоліту. Перша згадка в «Повісті минулих літ» під 1097 роком.
За версією більшості вчених, назва міста походить від староукраїнського дієслова «теребити», перші поселенці «витеребили», викорчували ліс і розселилися. На думку професора Я. Рудницького, назву слід виводити від імені Теребослав, за твердженням філолога М. Худаша — від імені Теребовіт, що побутувало в давньоруські часи.
Археологічні дослідження вказують на давніше походження поселення. За часів князя Василька Ростиславича місто розташовувалося під Замковою горою. Від 1199 Теребовля належало до Галицько-Волинської держави. 1206—1210 в Теребовлі княжив Ізяслав Володимирович, який зумів звільнити місто від угорців і приборкати опір бояр.
У ХІІ ст.Теребовля була значним політичним та культурним осередком. Коли Теребовлянським князем став Володимирко Володаревич, він об'єднав Перемишлянське, Звенигородське, Галицьке і Теребовлянське князівства і зробив столицею Галич. Після смерті у 1205 р. видатного князя Романа Мстиславовича розпалася Галицько-Волинська держава, й Теребовлянське князівство знов відокремилося. 1219—1227 — княжіння Мстислава Мстиславича Удатного, 1238—1264 — Данила Романовича Галицького.
1241 Теребовлю спустошили війська хана Батия, зруйнували замок.
1264—1289 Теребовля — княжа столиця Мстислава Даниловича.
- Польський період
1349—1772 із перервами Теребовля — під владою Польщі.
1387 надано маґдебурзьке право. 1415 король Яґайло дозволив теребовлянському шляхтичу Б. Головацькому за військові заслуги у Грюнвальдській битві заснувати на лівому березі річки Гнізни нове місто.
У середині 17 століття Теребовля обнесли валом і частоколом із брамами: Кам'янецька, Галицька та Львівська. 1434 Теребовля — центр староства Галицької землі, яка належала до Руського воєводства; тут засідали земський суд та сеймики.
15-16 ст. місто зазнало чисельних нападів татар.
1498 Теребовля і замок майже повністю знищили ватаги молдавського господаря Стефана III Великого, тому польський король Ян Ольбрахт звільнив місто на 8 років від податків. 1550 король Сиґізмунд II надав Теребовлі привілей відбувати щосуботи ярмарки, 1555 — право брати мита з мостів і доріг.
1594 укріплене місто і замок здобув Северин Наливайко, захопив великі запаси зброї, пороху, продовольства, одягу і 150 коней. Мешканців міста обкладали непосильними податками і численними повинностями, що викликало опір і повстання. 1616 королівські загони придушили бунтівників. Керівників — К. Шуцького і Д. Малиша стратили. Місто не раз зазнавало епідемій чуми: 1652, 1721, 1770.
1648 замок без бою захопили міщани і козаки Максима Кривоноса. Влітку 1655 об'єднані козацько-московські війська на чолі з Богданом Хмельницьким і В. Бутурліним на шляху до міста Львів вступали у Теребовлю.
1672 фортеця без бою здалася туркам.
Напади татар 1687 і 1688 зруйнували замок, який більше не відновлювали.
За переписом 1694 у Теребовля − 24 житлових будинків, 1765 — 246 господарств християн і 89 господарств жидів.
Культура
У місті діють бібліотеки для дорослих і для дітей, Будинок дитячої творчості та Будинок культури.
Значним науковим, культурним і видавничим осередком міста й району є Теребовлянський краєзнавчий музей, що розпочав свою роботу 1999 року. Від часу його заснування директором закладу є Ігор Зінчишин.
Спорудження пам'ятників
• Степану Бандері,
• князеві Васильку (1997, скульптор П. Кулик, архітектор — В. Блюсюк, І. Хотієнко),
• Іванові Франку (1999, скульптор В. Одрехівський),
• Тарасу Шевченку,
• полеглим синам Вітчизни (2005), Встановлено меморіальні таблиці загиблим гімназистам (1992), С. Мохнацькому (1995). Пам'ятки архітектури
•Оборонна церква Cв. Миколи (XVI століття, перебудована 1735 року)
Церква Cв. Миколи буда збудована в кінці XVI століття, трьохнефна в плані і носила оборонний характер. У 1735 році відбулася перебудова. Від початкового храму залишилась лише східна частина — пресвітерія з великим вівтарем. На південному фасаді зберігся замурований, строгих ренесансних форм портал. Церква після побудови не мала бань і була пристосована до оборони. Над апсидою розміщено спеціальний закритий бойовий ярус з бійницями. В церкві зберігається копія Теребовлянської Чудотворної Ікони Божої Матері. Орегіназ знаходиться у соборі Святого Юра у місті Львів.
• Дзвiниця церкви Св. Миколи (XVI століття) Перед центральним входом до церкви Cв. Миколи, з лівої сторони знаходиться квадратна в плані, двоповерхова дзвіниця. Збудована в кінці XVI століття.
• Костел і монастир кармелітів (оборонний, з 1635 року — в ренесансовому стилі) Споруда оборонного типу складається з Костелу Успiння Діви Марії, двоповерхового комплексу келій. Територію монастиря оточують масивні стіни з чотирма наріжними, п‘ятикутними в плані, оборонними баштами. Дві башти знаходяться над річкою Гніздна. У зовнішніх стінах та в баштах розміщуються бійниці для стрільби з рушниць та мушкетів та гармат. Головний вхід на територію влаштовано в центральній частині південної стіни у вигляді проїзної арки. В ХІХ ст. над нею була добудована надбрамна триарочна дзвіниця. Костелу Успiння Діви Марії в плані трьохнефний з прямокутною західною частиною. Зовнішнє оздоблення костелу доволі просте, без особливого декору. З південної та північної сторони знаходяться по два контрфорси. З північної сторони костелу збудовані келії. У підземелля монастиря проводились захоронення духовенства й міської знаті. У першій половині ХХ ст. проводилась реставрація. В післявоєнні часи в монастирі була влаштована фабрика ялинкових прикрас. В 1987 в костьолі сталася велика пожежа. Зараз ця споруда передана Українській автокефальній православній церкві. Після ремонту були встановлені два куполи на фасад храму.
• Теребовлянська ратуша — Двоповерхова будівля по вул. Шевченка. Збудована в XIX ст. у класичному стилі. Вхідну групу завершує портик. Будівлю вінчає башта з механічним годинником-курантами, котрі відбивають кожну годину, а також кожні 15 хвилин.
• Будинок синагоги, на даний момент у будинку знаходиться спортивна школа.
• Будинок «Рідної школи». Триповерхова будівля по вул. Князя Василька,99 знаходиться в центральній частині міста. Збудована у 1907 р. на кошти каси «Поміч». Керував будівництвом Яків Козак. Будова цього закладу — головна заслуга директора української комунальної каси Т. Томашевського.
• Василіанський (Підгорянський) монастир На південь від Теребовлі в с. Підгора (у гирлі Гнізни до Серета) — оборонна церква й монастир з кінця XVI століття. Спочатку комплекс був дерев'яним, обнесеним частоколом та земляними валами. У 17 ст. було збудовано новий Василіанський монастир, який зберігся до сьогоднішніх днів. Територію монастиря, трапецієвидної у плані, оточували оборонні мури. Кути завершувались круглими двоярусними баштами з циліндричними склепіннями. У 1716 році було зведено головну вежу з в'їзною брамою. По лівій стороні від брами розташований комплекс келій. За ними знаходиться церква Івана Хрестителя, повернута олтарем до сходу. План храму походить з дерев'яної архітектури — тридільної (триверхової) церкви. Відбудована в 1992 році.
Пам'ятки природи: -на Замковій горі — пам'ятка природи — бір чорної сосни.
У місті народились
• Андрейко Юрій — лікар, громадський діяч.
• Миколаєнко Юлія — театральна актриса.
• художниці А. Дідух, Я. Ляхович,
• письменники, журналісти — В. Гдаль, І. Валь, О. Снітовський,
• скульптор Я. Бохенек,
• композитори, диригенти, естрадні співаки, музичні виконавці — Д. Губ'як, В. Дунець, Ю. Кіцила, О. Кульчицький, В. Малієвич, П. Оленчик, В. Павлік,
• актори і театральні діячі — Ю. Малієвич-Шустакевич, Г. Юрчакова,
• вчені — Й. Дрінь, І. Жуков, М. Кргоун, З. Стефанкевич, І. Яцків.
У Теребовлі перебували письменники Степан Будний, О. Кисілевська, Роман Лубківський, П. Осадчук, Дмитро Павличко та інші. У Теребовлі в різний час працювали майстри декоративного мистецтва М. і С. Борачки, М. Брездень, П. Ткачук, краєзнавець Г. Кушнерик та ін
