Пристрої введення і виведення інформації

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Тема: Пристрої введення і виведення інформації.

Мета: сформувати в учнів поняття про пристрої введення і виведення інформації.

Тип уроку: комбінований

Тривалість: 45 хвилин

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Пояснення нового матеріалу.

4. Закріплення нового матеріалу.

5. Домашнє завдання.

6. Підсумок уроку.

Хід уроку:

І. Організаційна частина

1) привітання з учнями

2) перевірка присутності учнів на уроці

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Повторимо матеріал, який вивчали на минулому уроці. (Проводжу фронтальне опитування)

1. Скажіть будь ласка, з чого складається комп’ютер?

2. А з чого складається системний блок?

3. Що ви знаєте про дисплей?

4. Для чого призначена клавіатура?

5. Що таке миша?

6. Що таке процесор?

III. Пояснення нового матеріалу.

На сьогоднішньому уроці ми більш детально ознайомимось з пристроями введення і виведення. Отже, запишіть тему “ Пристрої введення і виведення інформації”. Для введення інформації до пам’яті комп’ютера існують спеціальні пристрої. Найуніверсальнішим є клавіатура, котра дозволяє вводити числову та текстову інформацію. Крім того за допомогою клавіатури користувач може керувати роботою комп’ютера. До пристроїв введення також належать маніпулятор типу миша, трекболи та джойстик. Точне введення малюнків можна виконувати за допомогою дигітайзерів. Для оптичного зчитування зображень і перетворення у цифровий код застосовуються сканери. Останнім часом часто використовують цифрові камери та фотоапарати. Для роботи з цими пристроями потрібні спеціальні програми – драйвери. Драйвер – це програма, що керує роботою пристрою.

Клавіатура та основні групи клавіш.

Клавіатура – це клавішний пристрій управління персональним комп’ютером. Служить для введення алфавітно-цифрових знакових даних, а також команд управління. Стандартна клавіатура має більш 100 клавіш, функціонально розділених на декілька груп.

1. Група алфавітно-цифрових клавіш – призначена для знакової інформації і команд, набираючи по буквам. Кожна клавіші може працювати в декількох режимах(регістрах) і відповідно, може використовуватися для введення декількох символів. Для різних мов існують різні схеми закріплення символів національних алфавітів за конкретними алфавітно-цифровими клавішами. Такі схеми називаються розкладками клавіатури.

2. Група функціональних клавіш включає в себе 12 клавіш (від F1 до F2), розміщені в верхній частині клавіатури. Їх призначення залежить від використовуючого середовища.

3. Службові клавіші. Розміщені рядом з клавішами алфавітно-цифрової групи. Давайте запишемо призначення для деяких клавіш: Enter – введення набраної команди, Esc – відміна деякої дії, Tab – встановлення курсору на визначену позицію, Caps Lock – фіксація режимів введення прописних букв, Shift, Ctrl, Alt – самостійно дії не мають, діють при одночасному натисканні з буквами або управляючими клавішами, Backspace – знищення символу з ліва від курсору, Delete – знищення даного символу, Ins – включення режиму вставки або зміни символів, Num Lock – переключення режиму роботи малої цифри клавіатури, Print Screen – друк екрану.

4. Поле шляхом управління курсором. – для переміщення курсору на екрані монітора.

5. Поле клавіш малої цифрової клавіатури може робити в двох режимах, в залежності від стану індикатора Num Lock який включається клавішею (Num Lock). При включені індикатора Num Lock забезпечується бистре і зручне введення цифр, а також дублюється функціонування поля управління курсором і поля курсорних клавіш.

При роботі з сучасним програмним забезпеченням комп’ютер має бути оснащений ще одним пристроєм уведення – мишею. Маніпулятор “миша” змонтований в 1964 р., зараз має декілька різновидностей. Миша так як і клавіатура оснащена клавішами. Разом з переміщенням миші по екрану рухається курсор миші. Якщо його навести на об’єкт, то можна виконати ряд команд. Вигляд курсору може бути різноманітним, частіше всього це рисочка або прямокутник. Зараз дуже поширені безпровідні миші. Трекбол за своєю будовою та принципом роботи схожий на мишу. Відмінність лише у тому, що замість руху пристрою введення відбувається за допомогою вмонтованої кульки. Джойстик використовують в основному для ігрових програм. Миша, трекбол і джостик називають ручними маніпуляторами.

Для введення зображень у комп’ютер використовують сканери:

1. Ручний

2. Планшетний

3. Барабанний

Перші моделі сканерів були чорно-білими. Сучасні сканери розпізнають мільярди відтінків. Здатність сканера розпізнавати кольори називається глибиною розпізнавання кольору. Є спеціальні програми оптичного розпізнання тексту.

Ще одним пристроєм введення інформації можна вважати мікрофон. З допомогою мікрофона людина вводить в комп’ютер безпосередньо звукову інформацію, звільняючись від стомлюючого ручного введення. Говорити легше і скоріше, ніж набирати текст на клавіатурі. Так, наприклад, звукова інформація може бути перетворена в друкуючий текст і збережена на диску.

Розглянемо тепер пристрої виведення інформації.

До них належать пристрої перетворення вихідної інформації з форми зрозумілої комп’ютеру, в форму, зрозумілу людині. Основним пристроєм виведення інформації в ПК є монітор. Він служить для відображення графічної та символьної інформації. У більшості ПК застосовують монітори на електронно-променевих трубках, що нагадують кінескоп сучасних телевізорів. Останнім часом дуже часто застосовують монітори на рідких кристалах. Розглянемо принцип роботи монітора (ЕПТ). ЕПТ має прозорий екран, на внутрішню поверхню якого нанесене люмінофорне покриття. Люмінофор може світитися, коли на нього потрапляє пучок вільних електронів. Електронна гармата випромінює пучок електронів, які проходять через відхиляючі електроди. Ці електроди можуть змінювати напрямок електронів та інтенсивність їх потоку. Внаслідок потрапляння електронів на екран певні точки люмінофора підсвічуються з необхідною інтенсивністю. Так формується зображення на екрані. Для характеристики зображення на екрані вводять роздільну здатність. Роздільна здатність монітора – це число точок зображення, які відтворюються по горизонталі та вертикалі. Розмір екрана характеризується довжиною його діагоналі, яка виражається в дюймах.

Найпопулярнішим пристроями для виведення інформації на папері є принтери.

Вони дають можливість виводити як символьну так і графічну інформацію.

Класифікація принтерів:

1. За послідовністю друку (посимвольні, порядкові, поаркушеві)

2. За кількістю відтворюваних кольорів (чорно-білі, кольорові)

3. За способом дії (ударні, безударні)

4. За способом отримання інформації на папері (матричні, струменеві, лазерні).

Матричні принтери – дані виводяться на папір у вигляді відтиску, який утворюється через фарбуючу стрічку. Якість друку напряму залежить від кількості голок в друкуючій головці. Найбільш поширені 9 – головкові 124 – головкові матричні принтери.

Лазерні принтери. Відрізняються великою швидкістю друку. Як і в матричних принтерах, результуюче зображення формується з окремих крапок. Основна перевага лазерних принтерів полягає у можливості одержання високоякісного друку.

Струменеві принтери. Зображення на папері формується з «краплинок», які утворюються при попаданні фарби на папір. Виведення крапель фарби проходить під тиском, який утворюється в друкуючій головці при пароутворенні. Якість друку зображення багато в чому залежить від форми краплі та її розміру, а також від характеру всмоктування швидкого барвника поверхнею паперу. На сьогоднішній час, струменеві принтери знайшли дуже широке застосування в кольоровому друці.

IV. Закріплення одержаних знань.

Діалог з учнями:

1. Давайте пригадаємо, які є групи клавіш?

2. Які ви запам’ятали пристрої введення інформації?

3. Які є пристрої виведення інформації?

4. Як класифікуються принтери?

5. Що таке миша?

6. Які є види сканерів?

7. Що ми відносимо до ручних маніпуляторів?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати дану тему за підручником. Вивчити основні поняття.

VI. Підведення підсумків уроку.

Отже, на цьому уроці ми з вами дізналися, про пристрої введення та виведення. Можливо. Вам щось було незрозуміло, то задавайте питання. Якщо запитань немає, тоді дякую за увагу. Урок завершено. До побачення.