Глобус

Фізичний глобус

Глобус — куля з картографічним зображенням на поверхні, що передає наочно у зменшеному вигляді форму об’єкта, зберігає геометричну подібність контурів, співвідношення площ і єдність масштабів в усіх напрямах.

Історія

Перші згадки в літературі про земні глобуси належать до 3 - 2 ст. до н. е. (глобус Архімеда, Кратеса з Пергами та ін.). Найдавніший глобус, що дійшов до нашо-го часу, виготовив 1492 німецький географ і мандрівник М. Бехайм (зберігається в Нюрнберзі, Німеччина).Широко відомі земні й небесні глобуси, Г. Меркатора, Ф. Апіана (16 ст.), Коронеллі (кін. 17 ст. - поч. 18 ст.).

Бехайм Мартін

Бехайм Мартін (1459 - 1507) - німецький мандрівник, учений, творець глобуса зменшеної моделі земної кулі.В 1492 р. У Нюрнберзі виготовив своє “земне яблуко”, що є хоч і не першим, але найдавнішим глобусом, який зберігся донині. Оригіналом Бехайму служила застаріла карта світу, заснована на даних Птолемея, а також ідеї Тосканеллі. Бехайм брав участь у морських експедиціях уздовж африканського узбережжя.

Унікальною пам’яткою науки і техніки 18 ст. є великий академічний глобус (діаметр 3,12 м), що зберігається в Санкт-Петербурзі.

Великий Академічний (Готторпський) глобус-планетарій - унікальна пам'ятка двох століть: 17 – 18 ст., двох культур: німецької й російської. Створений в 1654 - 1664 рр. під керівництвом А. Олеарія в Готторпському замку, резиденції герцога Голштинського, глобус-планетарій діаметром 3,1 м був подарований Петру I у ході Північної війни й привезений у Петербург в 1717 році. В 1726 році він був установлений у будинку Кунсткамери, де згорів під час пожежі в 1747 році. Збереглися лише металеві конструкції й дверцята з Голштинским гербом. Глобус був відновлений в Академії наук під керівництвом Б. Скотта в 1748 - 1752 рр., на внутрішній і зовнішній поверхнях були заново розписані карти зоряного неба й Землі. Глобус багато разів перевозився з місця на місце, але в 1948 році повернувся в будинок Кунсткамери. По своїх розмірах і складності конструкції глобус не має собі рівних.

Різновиди

За змістом земні глобуси поділяють на загальногеографічні (найпоширеніші) і тематичні (політичні, кліматичні, геологічні, тектонічні, рослинного, тваринного світу та ін.).

Загальногеографічні глобуси з’явились в давні часи, тематичні - на початку 20 ст. Об’ємну модель Місяця із зображенням 1 / 2 частини його поверхні зроблено на початку 19 ст. В СРСР уперше в світі (1959) виготовлено глобус Місяця (після того, як радянська автоматична станція “Луна-3” сфотографувала невидимий з Землі бік Місяця). Отримавши детальну інформацію з автоматичних міжпланетних станцій радянськими картографами було створено глобус Марса.

Звичайно глобус виготовляють у масштабах

• 1 : 30 000 000,
• 1 : 40 000 000,
• 1 : 50 000 000,
• 1 : 83 000 000,
• 1 : 106 000 000.

За охопленням території глобуси бувають географічні (земні) і астрономічні (інших планет і зоряного неба).

• Географічний глобус – зменшене кулясте зображення земної поверхні, яке зберігає геометричну подібність контурів і співвідношення площ.
• Глобус іншої планети – зменшене кулясте зображення поверхні іншої планети, яке зберігає геометричну подібність контурів і співвідношення площ.
• Глобус зоряного неба – проекція зоряного неба на сферу.

За розміром глобуси поділяють на великі (діаметр більше 120см.), середні (60 – 120см.), малі (менше 60см.)

За матеріалом, з якого виготовлені глобуси поділяють на паперові, пластикові, скляні, гумові.

Файл:Укр.jpg

Жартівливий глобус України

За призначенням глобуси поділяють на навчальні, довідкові, сувенірні (брелки, глобуси-бари, глобуси-м’ячі, глобуси годинники, повітряні кульки, глобуси-жарти (окремих держав, населених пунктів тощо).

За підсвіткою глобуси бувають без підсвітки, з підсвіткою, зі збільшенням інтенсивності освітлення. В Україні та зарубіжних країнах найпоширеніші пластмасові глобуси різного призначення і змісту. У створенні глобусів беруть вагому участь також українські картографи і поліграфісти. Основними підприємствами, які випускають глобуси є Державне науко-вовиробниче підприємство “Картографія” та Закрите акціонерне товариство “інститут передових технологій”. Глобуси виготовлені цими підприємствами різно-манітні за масштабом та тематикою і не поступаються дизайном та поліграфічною якістю зарубіжним аналогам.

Використання

Основними властивості глобуса:

• зберігає кулястість Землі;
• зберігає взаємне розміщення земної осі, земних полюсів, меридіанів па-ралей тощо;
• має єдиний масштаб;
• зберігає правильне співвідношення різних частин земної поверхі;
• зберігає форми всіх фігур земної поверхні.

У 17 - 18 ст. глобусами користували¬ся мореплавці. Тепер їх застосовують з навчальною метою, як наочні прилади, в науковій, і практичній діяльності людей. Глобуси є незамінним наочним посібником для демонстрації кулястості Землі, зміни нахилу Земної осі, добового руху Землі, зміни пір року, для визначення відстане, площ, кутів, координат тощо.

Використані джерела

• Гедьімин А. В. [та ін.]. Картография с основами топографии, ч. 2. М., 1973;
  

Богинский В. М., Мьішецкая Е. Н., Новиков С. В. Новьіе глобусьі. «Геодезия и картография». 1986, № 10.