Відмінності між версіями «Стежками Залозецького краю»

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
Країна  Україна  
 
Країна  Україна  
 +
 
Область/АРК  Тернопільська область  
 
Область/АРК  Тернопільська область  
 +
 
Район/міськрада Зборівський район  
 
Район/міськрада Зборівський район  
 
Рада Залозецька селищна рада  
 
Рада Залозецька селищна рада  

Версія за 10:59, 27 травня 2010

загальні дані

Країна Україна

Область/АРК Тернопільська область

Район/міськрада Зборівський район Рада Залозецька селищна рада Код КОАТУУ: 6122655300 Офіційний сайт: — Основні дані Засноване 1483 Магдебурзьке право 1520 Статус із 1961 року Площа 4.4 км² Населення 2 816 Густота 640 осіб/км² Поштовий індекс 47234 Телефонний код +380 3540 Географічні координати 49°47′42″ пн. ш. 25°22′46″ сх. д. / 49.795° пн. ш. 25.379444° сх. д. (G)Координати: 49°47′42″ пн. ш. 25°22′46″ сх. д. / 49.795° пн. ш. 25.379444° сх. д. (G)49.795, 25.379444 Водойма Серет Відстань Найближча залізнична станція: Зборів (у с.Млинівці) До станції: 24 км До райцентру:

- фізична: 24 км 
- автошляхами: 28 км 

До обл. центру:

- автошляхами: 35 км 

Історія містечка

Тривалий час Залізці відігравали значну роль. Так, у 1890 році тут налічували 900 дворів, з кількістю населення п’ять тисяч. У той час проводили шістнадцять ярмарків на рік. У певний період тут проживало багато євреїв — фактично вони й забудували центральну частину містечка. Вони ж були головним двигуном торгівлі. Так, один з них орендував у Залізцях водяний млин, серед них було чимало відомих єврейських духовних провідників. Тут відбулося засідання Вааду — єврейської ради. На місцевому цвинтарі похований знаний єврейський рабин. У вісімнадцятому столітті тут було три синагоги.

Костел був побудований з пісковика в XV ст. Собою поєднував стилі пізньої готики та ренесансу. В 1730 році перебудовується Юзефом Потоцьким в бароковому стилі. Тут в криптах знайшли свій спочинок князі Константи та Януш Вишнівецькі. На сьогоднішній день перебуває в руїнах. Подекуди проступають залишки поліхромії на стінах, де-не-де збереглися вітражні решітки.

Zamok.jpg


Попри те, що заложчани дуже хотіли би повернути горде визначення населеного пункту — районний центр, але залізниця, яка пролягла через Зборів і стала вирішальним пунктом у питанні перенесення центру, не дасть історії повернутися назад. Проте живуть Залізці з райцентровим розмахом: усі заходи проводять своїми силами, влаштовують різноманітні святкування. Уже не перший рік тут пишно відмічають свято Петра і Павла — причому щороку «сценою» слугує нова місцина — або замкова територія, або берег озера. Що ж, можна помаленьку планувати, де провести одну зі святкових дат літа...

Відомі постаті із нашого містечка

Голлівуд без заложчан — ніяк! Залозецький край добряче «наслідив» у історії ще й персоналіями. Причому відомих людей він дав світові в різних галузях — від борців за незалежність України до сучасних футболістів. Добірку про славетних земляків зібрали в селищній бібліотеці. Саме тут завідуюча Галина Базан розповіла про тих, ким пишаються Залізці. На особистості Ярослави Музики зупинятися не будемо, оскільки «ВЖ плюс» уже присвячувало художниці статтю (див. №89 за 4 листопада). У Залізцях — також коріння всесвітньо відомої голлівудської актриси Поли Негрі (справжнє ім’я — Барбара Аполонія Халупєц) — тут народився її батько. Із 1914 року вона починає зніматися у фільмах, велику популярність їй приносять картини, зняті в Німеччині. У 1923-му перед нею відкривається Голлівуд, і Пола перетворюється на справжню зірку німого кіно. Знялася актриса більш ніж у 30 фільмах. Голлівудську алею слави прикрашає її зірка. Також Негрі стала одинадцятою акторкою, відбитки чиїх рук і ніг були зроблені перед Китайським театром Граумана. Про неї кажуть: народжена в Польщі, «зроблена» в Німеччині, вкрадена Голлівудом; знаменитість в Америці — митець у Європі; із репутацією «жінки-вамп», на сцені — трагік, а насправді — неймовірно обдарована актриса... Із Залізців також вийшов Ісидор Дольницький — відомий богослов. Народився у Залізцях 1930 року. Отець Дольницький вивчив тринадцять мов, а це значно полегшило йому роботу в архіві над студіюванням Святого Письма. Ісидор досліджує старі рукописи, так зароджується задум укласти для греко-католицького духовенства єдиний Типікон з нормами грецького уставу, який би відповідав українській традиції з одним видом богослужіння. Під час перебування в Римі богослов оволодіває вокалом. Своїм співом Дольницький справив величезне враження на Папу Пія ІХ і, після першого виступу перед Папою, завжди був дияконом на його богослужіннях. Та найбільше отець зробив для української греко-католицької церкви: його вчення закарбувалося в душі багатьох. Багато священиків, його колишніх вихованців, у часи переслідування греко-католицької церкви стали мучениками за віру, не зрікшись її. До речі, переповідають один цікавий випадок. Якось, коли митрополит Шептицький перебував у Крехівському монастирі на Львівщині, його запитали монахи, кого він хотів би канонізувати, хто гідний цього? На те митрополит відповів, не замислюючись: «Отець Ісидор Дольницький». 2001-го глава УГКЦ блаженнійший кардинал Любомир Гузар поблагословив початок процесу його беатифікації.


Чим багаті тим і раді...



Xlib i sil.jpg




Після 1963-го для Залізців багато чого змінилося. Скажімо, сьогодні в селищі проживає неповних три тисячі людей, розповідає селищний голова Любомир Фесик. Список залозецьких підприємств — серйозний. Був би. Якби вони всі діяли. Ні шкіргалантерейна фабрика, ні сільгосптехніка, ні сільгоспхімія, ні завод продтоварів (який, до слова, колись займав у країні друге місце з виробництва соків), за словами Л. Фесика, не працюють. Лише гуральня, нині — спиртозавод, та дорожня служба ПП «Ярмаш» процвітають.

Попри те, що заложчани дуже хотіли би повернути горде визначення населеного пункту — районний центр, але залізниця, яка пролягла через Зборів і стала вирішальним пунктом у питанні перенесення центру, не дасть історії повернутися назад. Проте живуть Залізці з райцентровим розмахом: усі заходи проводять своїми силами, влаштовують різноманітні святкування. Уже не перший рік тут пишно відмічають свято Петра і Павла — причому щороку «сценою» слугує нова місцина — або замкова територія, або берег озера. Що ж, можна помаленьку планувати, де провести одну зі святкових дат літа